ПРОГРАМА РОЗВОРОТ UA — спільний проект “РАДІО ЕРА FM” та інформаційної агенції „ГОЛОС UA”.
Програма про найбільш актуальні питання поточного тижня, підготовлена журналістами агенції “Голос UA”, звучить щосереди упродовж години в прямому ефірі “Радіо Ера”. Початок ефіру о 19.50.
Ефір за 29.10. Ведуча Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: Мої вітання усім слухачам “Радіо-Ера” ФМ. З вами Оксана Ващенко і це — програма “Розворот.UA”. Скільки в Україні може з’явитися безробітних, скажімо, через півтора-два місяці, чому влада виявилася неготовою до викликів світової фінансової кризи, і що зараз мають робити ті працівники, яких уже зараз звільняють або змушують іти на неоплачувані лікарняні? Саме про це сьогодні і будемо говорити у нашій програмі.
У цій студії будуть: Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень “CASE Україна”, Наталя Гостєва, директор департаменту правового забезпечення Конфедерації роботодавців і Сергій Кондрюк, керівник управління з питань економічного захисту Федерації профспілок України.
Лише зауважу, що нині у середовищі експертів-економістів називають різні цифри щодо кількості безробітних, яка може з’явитися за місяць-два в Україні. Одні кажуть, що буде півмільйона тих, хто втратить роботу, інші впевнені, що йдеться про мільйони людей, які будуть змушені шукати нової роботи. Скажімо, представники Федерації роботодавців України днями повідомляли про заходи, які вживаються промисловими підприємствами у зв’язку із загостренням економічної кризи. Відповідно до їхньої інформації, зокрема, Маріупольській комбінат ім. Ілліча перейшов на чотириденний робочий тиждень, Алчевський металургійний комбінат відправляє своїх співробітників у відпустку, Харківський тракторний завод також розглядає аналогічні можливості. І крім металургії і машинобудування подібна ситуація складається і у будівництві, хімічній промисловості. На думку генерального директора Фонду Володимира Грищенка незабаром в Україні з’явиться до п’ятисот тисяч безробітних. Однак керівники названих підприємств інформацію про скорочення спростовують. Але є і ті керівники, що не спростовують інформацію, що вони вдаються до певних заходів, дещо радикальних. Скажімо, сьогодні з’явилася інформація про те, що “Автокраз” ухвалив рішення про скорочення п’ятисот тридцяти трьох працівників компанії, що становить більш, ніж сім відсотків трудового колективу. Скорочення працюючих проводиться в рамках чинного законодавства України, як зауважують працівники підприємства, і на сьогодні загальна кількість працюючих на автозаводі становить шість тисяч вісімсот осіб. Розроблено інші заходи щодо економії ресурсів — сказано в повідомленні компанії. Причина звільнення — це скорочення виробництва через недофінансування з боку банківських систем.
Отже, масове безробіття — це жорсткі реалії чи політична страшилка? Про це далі у матеріалі, який підготували журналісти інформаційного агентства “Голос.UA”.
Катерина Каплюк: Світова економічна криза може вплинути не лише на такі доволі абстрактні для пересічного громадянина поняття, як «фондовий ринок» чи «інвестиційний банк», але й особисто на кожного з нас. Скажімо, у зв`язку зі зменшенням попиту на продукцію металургійного комплексу почалося скорочення обсягів виробництва, а отже постало питання щодо звільнення працівників. Крім того, це вплинуло й на інші галузі. Наприклад, «Укрзалізниця» почала перевозити на 50% менше чорних металів, а загалом від скорочення перевезень вивільнилося майже 20 тисяч вагонів. Через це міністр транспорту та зв`язку Йосип Вінський вже запропонував накласти мораторій на збільшення зарплатні транспортникам. Намітилося уповільнення темпів розвитку і в будівельній галузі.
За даними екс-міністра соціальної політики та праці України, депутата Партії регіонів Михайла Папієва на сьогодні є 536 тисяч зареєстрованих безробітних. У той же час, роботодавці реєструють майже 2 млн. вакантних місць.
У свою чергу, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала вважає, що теперішня ситуація на ринку праці — це лише початок. За його словами, у великих корпораціях вже відбуваються звільнення або ж працівників змушують брати відпустки за свій рахунок. Такі ще не підпадають під категорію звільнених, але фактично це вже безробітні. Окрім того, важко порахувати робітників, які, скажімо, працювали на приватних будівельних майданчиках, і які можуть втратити роботу через зменшення попиту на житло. Віталій Бала вважає, що зараз ніхто не оприлюднить точні дані щодо кількості безробітних, оскільки на сьогоднішній день говорити про це невигідно.
Бала:
“От якби почалися вибори, то і цифри почали малювати, хоча навряд вони відповідали б дійсності. Одні б говорили, що їх більше, інші – що менше; що влада винна в кількості безробітних. Та зрозуміло, що коли почнуть закриватися заводи, то кількість працівників, які працюють на тому металургійному комбінаті, зменшиться на половину. Можна вирахувати, якщо на підприємстві працює 150 тисяч людей, то 60-70 там вже фактично не працюють, навіть якщо буде написано, що вони пішли у відпустку. Ці цифри є досить серйозними».
Представник організації, яка покликана захищати права працюючих — заступник голови Федерації профспілок України Григорій Осовий дотримується думки, що поки що ситуація на вітчизняному ринку праці аж ніяк не є катастрофічною. Він погоджується, що експортно орієнтовані галузі, такі, як металургія, переходять на скорочені режими роботи і нерідко там безробіття вже є реальністю. У будівництві та на підприємствах, які брали кредити для своєї діяльності, також змушені знижувати обсяги виробництва і переводити працівників на скорочений робочий тиждень, а в деяких випадках — зменшувати штат. У такій ситуації, стверджує Григорій Осовий, профспілки чітко стоять на позиції, що будь-який власник має здійснювати скорочення чи звільнення відповідно до законів України і лише після обговорення з профспілковими організаціями. Окрім того, профспілковий функціонер вважає, що роботодавці не зацікавлені у вивільненні працівників, оскільки у разі зміни кон”юктури важко буде відновити якісний персонал.
ОСОВИЙ:
“Роботодавцям варто пам`ятати: якщо сьогодні скоротити людину — то завтра її можна не отримати. Ми сподіваємося, що через півроку ринок праці відновиться, адже ми знаємо, що до третини українських підприємств мали дефіцит кваліфікованих кадрів. Безумовно, будь-який роботодавець зацікавлений в збереженні кадрового потенціалу, бо скоро фінансування відновиться, а працювати може виявитися нікому. Тому роботодавці можуть тимчасово призупиняти виробництво, але тримати «на прив`язі» робітника, щоби він міг в сприятливий момент повернутися до виробництва”, — повідомив Григорій Осовий.
Тим часом, якщо про кризу в Україні говорять переважно у майбутньому часі і на рівні ймовірності, то в країнах Західної Європи вона вже стала реальністю. За різними оцінками, за межами України працює від 3 до 5 мільйонів українців. Скажімо, за даними Григорія Осового, тільки в Іспанії працює майже 200 тисяч українців, і іспанські профспілки вже попередили, що через зниження попиту на житло буде скорочуватися кількість працівників, які зайняті в будівництві. Орієнтовно це може стосуватися 40-ка тисяч працівників, проте іспанці заявляють, що готові прийняти їх назад через 1-1,5 роки, коли мине ця криза. Звісно, багато українців може повернутися додому. Однак, як зауважує Григорій Осовий, це будуть не ті працівники, які готові працювати за безцінь. Вони будуть ставити більш високі вимоги до організації та забезпечення умов праці і безпеки на виробництві. Це нова якість, яка може посилити напруженість на ринку праці. Водночас представник Федерації профспілок не вважає, що ситуація на ринку праці може призвести до серйозної кризи.
ОСОВИЙ:
«Ми вже мали періоди 90-х років, коли відбувалося переведення працівників на скорочений робочий тиждень, але соціального вибуху не відбулося. Чому? Тому, що люди страйкували ногами. Вони виїжджали з країни і працевлаштовувалися в інших країнах», — прокоментував Григорій Осовий.
Проте, директор PR-групи «Політтех» Тарас Березовець вважає, що повернення робітників з Європи буде навіть корисними для України. Хоча повернення і творить певний тиск на державний та місцеві бюджети, але якщо буде проведена модернізація економіки, можна використати досвід робітників, які повернуться з-за кордону. Передусім це стосується будівельників, навички яких будуть корисними при підготовці до Євро-2012,- вважає Тарас Березовець.
В усякому разі більшість експертів погоджується, що світова криза позначиться на Україні і стане джерелом певної соціальної напруги. Згідно з прогнозами директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали, в Україні з”явиться багато соціально збентежених, незадоволених людей. А з огляду на наступні вибори, на думку анвалітика, такі події дадуть можливість лівим силам збільшити свою присутність у владі.
Втім, якими б не були політичні прогнози, людей цікавить, передусім те, у яких умовах вони житимуть і у яких умовах житиме країна. Найбільш вагоме слово тут мало б належати державі, але, сжоже, наше керівництво аж надто захопилися політичною боротьбою, а на розв”язання реальних проблем вже не вистачає “пороху”.
Оксана Ващенко: З вами Оксана Ващенко, і ми продовжуємо нашу розмову в програмі Розворот.UA. Сьогодні говоримо про те, скільки в Україні може з’явитись безробітних, скажімо, через 1,5-2 місяці, чому влада виявилась не готовою до викликів світової фінансової кризи, що власне мають робити ті працівники, яких вже звільняють або змушують йти на неоплачувані лікарняні.
Я нагадую, що сьогодні в цій студії: Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна;
Наталя Гостєва, директор департаменту правового забезпечення «Конфедерація работодавців» і Сергій Кондрюк, керівник управління з питань економічного захисту профспілок України.
Ви знаєте, якщо говорити про заходи з боку, скажімо, уряду, то така ось рада підприємців при Кабміні пропонує зокрема наступне. Як каже голова ради, Оксана Продан, існує два шляхи державної політики забезпечення зайнятості. Перший — коли держава мусить фінансувати зі своїх фондів мільйонну армію безробітних, другий шлях, більш правильний та перспективний за її словами, — коли держава стимулюватиме роботу підприємств утримуючи їх на плаву, адже поки підприємство працює, воно має змогу не тільки платити зарплатню, але і сплачувати до державної казни податки.
Пане Дмитре, скажіть, ось відповідно до цієї ідеологія, бо наче і слова правильні, так і наміри вірні, але те, що з’являється в законопроектах і пропонується, наскільки воно є суперечливим?
Дмитро Боярчук: Треба дивитись про які саме законопроекти ми говоримо, тобто фактично загальна філософія нашої держави, що краще кормити людей. Взагалі, правильна ідея, — це створювати умови для того, щоб людина сама могла собі заробляти на прожиття.
Оксана Ващенко: Зараз ці умови створюються?
Дмитро Боярчук: Ви знаєте, зараз вже пізно взагалі …
Оксана Ващенко: що- небудь створювати?
Дмитро Боярчук: ….навіть коли говорять про створення Стабілізаційного Фонду чи там ще якісь варіанти, насправді Стабілізаційний Фонд створюється під час економічного розквіту. Під час економічної кризи ніхто не створює Стабілізаційний Фонд.
Оксана Ващенко: Це ноу-хау?
Дмитро Боярчук: Це просто, я би сказав, панічна якась реакція.
Оксана Ващенко: Але з чого треба було починати в нинішніх умовах, в яких ми опинились, зважаючи на політичну кризу, на те, що зараз кожний тягне ковдру на себе. З чого треба було почати?
Дмитро Боярчук: Знаєте, почати треба було десь рік тому, коли стало досить очевидно, що економіка входить в стан «перегріву», і ми прямуємо до певних проблем. Справа в тому, що раніше чи пізніше це б відбулось, з сильнішою чи меншою інтенсивністю. Але проблема в тому, що ось ми говорили про підняття зарплат, насправді випереджувальне зростання зарплат було із причин того, що ми зараз маємо. Справа в тому, що коли ми говоримо про доходи домогосподарств, про зарплати, треба говорити також і про продуктивність. Коли в нас продуктивність росте 6-7%, а зарплата зростає на 30-40%, зрозуміло, що в такій країні рано чи пізно щось відбудеться.
Оксана Ващенко: …профспілки заперечують?
Сергій Кондрюк: Дозволю собі категорично не погодитись, але якщо колега взяв порівняв 91-й рік, реальну заробітну плату і продуктивність праці 91-го року, то на сьогодні ми маємо, що продуктивність праці перевищила дореформний рівень, а реальна заробітна плата ще й досі не досягла рівня 91-го року. При цьому хочу додати, що сьогодні вже ніхто не отримує безоплатне житло, що освіта та медицина є абсолютно платними, тому працівник України працює набагато краще ніж у 91-му році, а отримує вдвічі менше в реальному вимірі, тому це не є коректно. Це одна ремарка.
Друге — що годують в Україні хтось когось. Сьогодні, за нашими розрахунками, реальний прожитковий мінімум в Україні складає 1900-2000 гривень, тобто 70% українців, працюючи повний робочий день, вкалуючи по повній програмі, отримують заробітну плату, недостатну для елементарного відтворення свого трудового потенціалу. Тому тут не проїдання, тут вже 17 рік недоїдання.
Оксана Ващенко: Працює наш студійний телефон, нагадаю, його номер 536 96 00, код Києва 044. На зв”язку є слухач. Будь ласка, ваше запитання слухаємо вас, лише будьте лаконічними.
Слухач: Мене звати Євген і я дякую тому панові, який останній виступав. Я інвалід другої групи, в мене 26 років стажу, в мене трохи більше 500 грн. пенсії по інвалідності, більше половини я сплачую за житлові послуги і залишається в мене 8 грн. на день. Це 1 літр молока і буханець хліба. До чого ви довели державу. Де той президент, який обіцяв 5 млн. робочих місць, а зараз ви кажете, що буде все скорочуватись.
Оксана Ващенко: Дякуємо, пані Наталя, ви готові, скажімо, пом’якшити такий запал слухача?
Наталя Гостєва: Це така політика держави, те, що стосується підприємців-роботодавців, вони роблять все можливе, щоб виконувати всі свої соціальні зобов’язання.
Оксана Ващенко: Що треба зараз підприємцям і роботодавцям від держави?
Наталя Гостєва: Прийняти нарешті, багатостраждальний антикризовий законопроект.
Оксана Ващенко: Навіть президентський?
Наталя Гостєва: Навіть президентський, він допоможе нам. Те що мінімальна заробітна плата протягом двох років буде досягати прожиткового мінімуму.
Оксана Ващенко: А як, ви з профспілками знайдети спільну мову?
Наталя Гостєва: Я розумію, що це непопулярні кроки, але вони мають поступатися для того ,аби ми не допустили занепаду тих галузей, які є провідні.
Оксана Ващенко: А як в Європі?
Наталя Гостєва: А в Європі дуже просто- практично 50 на 50 ділиться прибуток, який отриманий від результатів діяльності. А на сьогодні в собівартості продукції доля заробітної плати в кращому випадку на 50% складає 12-16, а по деяких галузях взагалі 4%, тобто людина 90% свого часу працює на дядю, а не на себе.
Оксана Ващенко: Чому ж ви згадуєте 17 рік.
Наталя Гостєва: Це не 17 рік, це Європа. Ви подивіться, яка там заробітна плата і який рівень життя.
Оксана Ващенко: В Україні майже немає державних підприємств, які платили б гідну заробітну плату. Як правило весь металургійний комплекс вже проданий.
Наталя Гостєва: Вся політика в державі і була побудована на питанні, яке було задано: що треба давати рибку, чи давати вудку, для того, щоб цю рибку ловити. У нас знайдено унікальний український варіант: повні банкрути-підприємства, які начебто, щось виробляють і платять заробітну плату, але вони користуються наддешевими ресурсами платять найнижчу заробітну плату і це вважається начебто нормальним. Цю піраміду в Україні давно пора перевернути.Тому криза, якщо це можна назвати кризою, була необхідною країні, тому, що і вартість металопродукції впаде, і вартість житла впаде, і бензин подешевшає і в країні, яка має такі продовольчі ресурси, ми будемо процвітати.
Оксана Ващенко: За рахунок чого, за рахунок картоплі? Чи те, що виросте на городах?
Наталя Гостєва: Ви даремно насміхаєтесь, бо скоро буде не золото і не долар еквівалентом вартості, а літр питної води, кусень хліба, але в Україні, аби вирощувати хліб, треба мати комбайн, а для цього потрібно виробництво металопродукції.
Оксана Ващенко: Пане Дмитре, у вас є репліка стосовно цього?
Дмитро Боярчук: Ну, кожна криза це, так би мовити, процес оздоровлення…
Оксана Ващенко: Кризовий період для України скільки може тривати? Чи це процес теж не прогнозований?
Дмитро Боярчук: Прогнозований. Я думаю, що півтора роки.
Наталя Гостєва: А я спробую сказати, що до середини наступного року ми отримаємо новий потужний ривок для України, тому, що отой баласт, який прикріпився до корпусу нашого коробля українського, упаде і він почне набирати оберти.
Дмитро Боярчук: Я хотів би сказати, що поточна криза дуже схожа до ситуацію 1998 року, але вона набагато серйозніша. Тоді хвиля прийшла з Азії, Азія тоді не була центром світової цивілізації. Хвиля, яка прийшла зараз, вона прийшла з цивилізованих країн — це США і Європа. Це основні споживачі, основний попит на продукцію, в тому числі і нашу. Я би сказав, що до середини наступного року ми побачимо тільки, де ми є.
Оксана Ващенко: Будь ласка, є ще дзвінок.
Слухач: Дмитро, Київ. В мене два коротких запитання. У радянські часи завдяки профспілці я постійно їздив на санаторне- курортне лікування по путівці. Тепер, знаю, що профспілка десь у повітрі витає, а на підприємствах їх немає. В чому ж привабливість профспілки? І хочеться спитати капіталістів і націоналістів, для чого вони проголосували за те, що б Україна ввійшла до СОТ, так вони відкрили шлюз для імпорту, а наші продукти ані Росії, ані Європі не потрібні, а Україна не резинова.
Сергій Кондрюк: Я відповім на запитання, яке раніше було поставлене, тобто, що потрібно робити, якщо є загроза звільнення і вимушених відпусток. Передусім ні в якому разі не піддавайтесь вмовлянням звільнитися за власним бажанням, тому що звільнення за власним бажанням призведе до того, що ви не зразу знайдете роботу, а в службі зайнятості вам відкладуть термін виплати допомоги, аж до 3-х місяців. Звільнятись тільки на умовах звільнення роботодавця ви, зареєструвавшись у службі зайнятості, будете отримувати свою заробітну плату та отримаєте можливість отримати перекваліфікацію та отримати роботу доволі швидко. Що стосується запитання слухача маю, сказати, що профспілки давно не ставлять в центр уваги оздоровчі путівки, тому що більш важливим є можливість утриматися на роботі, безпечні умови праці та заробітна плата. Проте ми продовжуємо бути членами тристоронніх органів управління фонду соціального страхування, який дозволяє розповсюджувати пільгові путівки серед працівників. І це доволі велика кількість.
Оксана Ващенко: Та люди не відчувають, що ваша співпраця ефективна.
Сергій Кондрюк: Ні працівники, ні роботодавці сьогодні не можуть домінувати в питанні розповсюдження путівок, бо кількість путівок залежить від рівня страхових внесків, які ми сплачуємо.
Оксана Ващенко: Пане Дмитре, СОТ — це було не передчасно, зважаючи на те, в яких економічних умовах ми перебуваємо?
Дмитро Боярчук: Якщо говорити про СОТ, то вступ до СОТ не має жодного відношення до того, що тут відбувається. По суті, вступ до СОТ — це своєрідна піар-акція, для того, щоб стати повноцінним членом, треба пройти певні процедури і прийняти певні законопроекти, які в нас були відстрочені до початку 2009 року. Тому ми тільки на словах в СОТ — насправді ми нічого не зробили.
Оксана Ващенко: Не потрібно буде, зважаючи на обставини, переглядати ситуацію?
Дмитро Боярчук: Зважаючи на вступ до СОТ, нам треба преглянути законодавство, зокрема, запровадження митних тарифів на певний вид товарів — автомобілі, оподаткування сільського господарства, але зважаючи на кризу, лобістські групи успішно це відтермінують на невизначений термін.
Сергій Кондрюк: Я дозволю сказати, що крім автомобілістів, решта галузей України від вступу до СОТ тільки виграє, а ті підприємства, які не мали можливості конкурувати, і не повинні конкурувати, тому, що вони є гальмом розвитку в країні
Оксана Ващенко:Так може, так можна сказати про переважну кількість підприємств в Україні?
Сергій Кондрюк: Абсолютно ні. Якщо у нас є 15-20% підприємств, які всі роки незалежності себе показують як збиткові, то про яку ринкову економіку ми можемо говорити. А переважна більшість лише отримає стимул для боротьби.
Оксана Ващенко: Пані Наталю, ви погоджуєтесь з цим?
Наталя Гостєва: Не можу погодитись. Має бути запроваджена система субсидіювання, таких галузей, як легка промисловість, тваринництво, сільське господарство.
Сергій Кондрюк: А це і передбачено. Тут треба зробити дві речі: прийняти українські закони, які мають відношення до СОТ, і почати виконувати ці закони.
Оксана Ващенко: Пані Наталю, після металургії, які галузі будуть найбільш критичними?
Наталя Гостєва: Вже сьогодні страждають хімічна промисловість, будівництво, банківська система. Ми маємо відмовитись від того, що металопродукціяє експортно орієнтована і орієнтуватися на внутрішнє споживання. Зараз є чудова нагода- це підготовка до Євро -2012 — будувати шляхи, готеолі, стадіони, там має бути затребувана металопродукція.
Оксана Ващенко: За рахунок чого? Кредиту МВФ?
Сергій Кондрюк: Є багато варіантів, металургійна продукція, надзвичайно потрібна Україні, те, що відбулось в будівництві, мало відбутись три чотири роки назад, штучно завищені ціни мали лопнути рано чи пізно. Я впевнений, що і будівельники зараз приймуть рішення про кардинальне зменшення ціни на свою продукцію і українці зможуть купляти житло не за ці страшні кредити, які були досі.
Оксана Ващенко: Я особисто не вірю, що у нас житло подешевшає за рахунок кризи. Пані Наталю, чи готові підприємства на те, що зараз потрібно буде віддавати великі відсотки по кредитах, які вони брали свого часу, треба буде якимось чином економити, зменшувати обсяг послуг або кінцевої продукції, яку вони виготовляють. Що може подешевшати? Кажуть подешевшають авто..
Наталя Гостєва: Для бізнесу підприємців гірничометалургійного комплексу дуже важливим є встановлення нормальних цін на сировинні матеріали: на кокс, на залізну руду. Мені важко передбачити чи на інші продукти буде здешевлення.
Оксана Ващенко: Хто знає?
Дмитро Боярчук: В гривнях вони залишаться на тому самому рівні, але вони подешевшають в інших валютах. Останній рік Україна стала занадто дорогою країною, якщо порівняти ціни на продукти харчування, не кажучи про нерухомість — то вони в півтора рази дорожчі, ніж в Євросоюзі.
Сергій Кондрюк: Українська олія в Берлінських супермаркетах коштувала дешевше, ніж в нас. Сподівання на зменшення ціни в доларах – безперечно. і навіть в гривнях в будівництві відбудеться. Стосовно автомобілів — це безумовно, продукти харчування — теж будуть дешевшати з огляду на падіння попиту.
Оксана Ващенко: В результаті до яких висновків ми можемо дійти: безробітних в Україні за кілька місяців буде менше чи більше?
Сергій Кондрюк: Якщо говорити про процентне відношення, то незначне збільшення відбудеться, але воно буде збалансоване через перетік в інші галузі і, на жаль, через виїзд з України.
Оксана Ващенко: Пані Наталіє, підприємства будуть закриватися чи будуть скуповуватися іноземцями?
Наталя Гостєва: Думаю, що будуть вживатися всі заходи і за допомогою наших соціальних партнерів.