Євген Царьков: «У Податковому кодексі всі пільговики ліквідовані, як клас»

Податковий кодекс, через який до Києва з’їхалися тисячі підприємців з усієї України, більшістю в 269 голосів — ухвалено. Постатейне голосування тривало протягом тижня. Норми, які викликали найбільше невдоволення дрібних торговців та бізнесменів середньої руки – затверджені. Деякі експерти ж вважають поспішним введення в дію Податкового кодексу з 1 січня 2011 року, а деякі запевняють, що його неухвалення було б смертельним для країни.

Щоб з’ясувати, чиї інтереси було враховано в Податковому кодексі, а кого ні, кореспондент агенції «ГолосUA» поспілкувася із головою підкомітету з питань податку на прибуток юридичних осіб та інших податків на доходи юридичних осіб Євгеном Царьковим.

Пане Євгене, 18 листопада було ухвалено Податковий кодекс? Чи можна вважати, на вашу думку, це позитивом для країни?

До сьогоднішнього дня, до прийняття кодексу, податкове законодавство регулювалося 137 законами та актами, а також 255 інструкціями податків Міністерства фінансів та Кабінету Міністрів. Але хочу запевнити, що вивчити все це законодавство підприємцю чи податківцю неможливо, навіть за рік. Тому, те, що ми прийняли Податковий кодекс — це позитив, оскільки, в ньому можна буде знайти відповіді на всі питання, які стосуються податкового законодавства.

Чи погоджуєтесь ви з думкою опозиції, що закон прийнято зарано?

Опозиція його постійно критикує і буде критикувати. Нагадаю, для підготовки кодексів (Миколи) Катеринчука, (Ксенії) Ляпіної, (Сергія) Терьохіна, (Юрія) Кармазіна, був час і саме головне, була влада, тому що був Президент, прем’єр-міністр, більшість у парламенті і голова комітету (Сергій)Терьохін, щоб закони робити. Тому, всі спекуляції навколо того, що все це робилось задарма і треба було його робити пізніше — не підлягає критиці.

Інтереси якого бізнесу, на вашу думку, більше враховує кодекс?

Негативів на мій погляд у кодексі набагато більше. На жаль, закон прописаний під крупний бізнес. І це однозначно, тому що такі норми з’явились ще на 10 років визволення туристичного бізнесу під 0% податку. І те саме під легку промисловість. Наприклад, сьогодні крупні підприємства звітуються лише у електронній формі, бухгалтер надсилає інформацію поштою і не повинен там з’являтись. Малий та середній бізнес, крім того, що відвідує податкову майже чи не щонеділі, відтепер займатиметься ще касовими апаратами та і відновлюється ціла армія контролюючих органів, тобто він не у завидному становищі. З цього можна зробити висновок, що крупний бізнес зацікавлений у пригнічуванні малого та середнього.

Відповідно, крупний капітал знищуватиме малий та середній бізнес?

Бізнес коли укрупняться буде знищувати більш менших. Сьогодні нікому не вигідний такий середній клас. З іншого боку представниками більшості озвучена норма, що чого хвилюватись, оскільки, мінімум гарантований сьогодні в 900 грн. І народу, як кажуть деякі, вистачить. Тому думаю, це буде основне протиріччя, що люди почнуть сьогодні закривати бізнес, який на межі рентабельності, закриватимуться ті, котрі забезпечують більшу частину України одягом і продуктами харчування.

Скільки українців можуть від цього постраждати?

Ми вже прораховували, що близько 2 млн. громадян, а всього в єдиній системі працює близько 4 млн. громадян, однозначно постраждають, тобто їх буде позбавлено робочих місць. Слід розуміти, що працювати зі штатом у 4 людини і в тій ситуації, коли він повинен замість свого прибутку ще й проплачувати всі фонди свого найманого працівника і платити такі жорсткі фіскальні навантаження, це однозначно мінус і дуже складно. І це з врахуванням того, що кількість найманих працівників було зменшено з 10 до 4.

Чи можна очікувати, на вашу думку, потужного соціального спротиву серед населення? 

Так, ми збільшуємо соціальний протест серед населення. Оскільки, хочу зауважити, що головна функція, того громадянина з 2 млн. не стільки прибутку, скільки вони намагались створити робоче місце та ще й платили податки. Коли ми прибираємо цю категорію громадян, ми за великим рахунком, збільшуємо соціальний протестний настрій.

Розкажіть про негативні норми, з якими зіштовхнеться підприємець?

Негативним є посилення фіскальних функцій податківців. За великим рахунком, на 70% вони залишились такими, що й були, але сьогодні розширяються функції податкової міліції, можна, навіть так сказати органів, які несуть якусь каральну міру. Мова йде про норму арешту майна. Говорять, що це не надовго. Я вважаю, що арешт майна — це прояв недобросовісної конкуренції. Таку норму, на жаль, підтримують нинішні супермаркети, підприємства легкої промисловості,які мають величезні обороти. У цьому негатив, що практично малий та середній бізнес практично знищується. У податківців з’явилось прав більше на 35%,ніж у об’єктів сплати податків.

В чому головна помилка держави у відношенні підприємця малого та середнього бізнесу?

Я запитував у посадовців, навіщо ви це робите? Навіщо вам людина, яка сама себе годує незалежно від вас? Коли українець каже, що їй набридла держава “риночників — мішочників”, що ми, так би мовити, поїздили по Європі, побачили що там, і хочемо щоб виріс клас зухвалих висококваліфікованих спеціалістів — я сумніваюсь, що така практика спрацює. Оскільки, мені здається спочатку слід створити робочі місця, а потім забороняти малий бізнес. Ось ця головна помилка.

Які норми також були врегульовані в Податковому кодексі? 

Ми врегулювати норму, зокрема, щодо оподаткування загальної площі житла. За “хрущовки” я не кажу, таких квартир 120 м не буває. Але з квартир на Лівому березі, я думаю люди зможуть сплатити 500 гривень на рік, якщо в нього більш ніж 140 м. Ми прибрали норми по будинках загальною площею 250 м., які зобов’язували оподатковуватися селян, які мають, скажімо, дім 70 м, а ще сарай чи теплицю. Дане рішення сприйнялось позитивно, навіть, зі сторони БЮТ. Ми просто врегулювали норму “наїзду” на наших селян.

Чого владі не вдалось врахувати у кодексі?

Не вдалось врахувати до нього закон щодо податкової служби. Тобто, деякі моменти не уніфіковані. Але, враховуючи, що ми більше 100 законних актів спростили, це вже однозначно добре. Не було враховано норми по пільговикам. У Податковому кодексі всі пільговики ліквідовані як клас. Тобто, поняття “пільговики” ліквідоване. Те, що там звільняється якась частина квартир від оподаткування, чи відстрочення кредитів, скажімо, до 2012 року, це не показник. Якщо раніше була велика категорія пільговиків, то зараз по новому податковому законодавству їх не буде, взагалі. Тут ми бачимо втручання С. Тігіпка. П. Симоненко давав протокольне доручення позбавити його кураторства над цим проектом, на жаль, до другого читання вдалось лобістам крупного капіталу прийняти цю норму.

А податок на розкіш?

Так, ця стаття також зникла, яка була ще на початку в кодексі. Його немає. Він також розчинився. Але я так розумію, він перекладений на середній клас. Люди з середнім достатком будуть платити стільки ж скільки люди з великим достатком. Тобто, цей податок зник повністю.

Поясніть норму щодо скасування транспортного збору?

Ми були ініціаторами скасування транспортного збору. Але знаєте, ми хотіли як краще, а вийшло як завжди. Ми скасували даний збір, нагадаю він платитиметься лише раз при купівлі авто. Наша філософія була така -розчинити його в бензині. Ми подали свої пропозиції, тобто рекомендації підняти акциз на 7 євро, і відповідно це передбачало підняття ціни на паливо на максимум 11 коп. Міністерство фінансів внесло свої корективи і підняло акциз на 50 євро і тепер, по великому рахунку, цей транспортний збір буде більш високим. А саме, він стане рівним як для власника дорогого авто так і звичайного ветерана.

Які можуть з’явитись, на вашу думку, додаткові норми до кодексу у технічних правках? 

Я не хочу наперед загадувати, але може з’явитись норма щодо презумпції невинуватості платника податків. Презумпція невинуватості платника була прописана. Там було зазначено, що платник сплачує податок, який вважає потрібним у певному періоді. Однак, для податкової це важко, оскільки, потім треба буде все чітко контролювати і знаходити порушників. Але при знаходженні порушника, він мав би сплатити це без штрафу, за вказівкою податкової. Тобто, людина мала працювати, вчасно сплачуючи, а податкова мала б йому бути як помічник. Ось це й пункт пропав, але з’явився інший, цитую “під час здійснення виконання повноважень податківець має право перевіряти дотримання вимог іншого законодавства”. Цієї статті немає ні у міліції ні у прокуратури. То виходить, що прийшов перевіряти касовий апарат, а може залізти до мене й у шухляду, або перевірити лічильник на газ чи воду. Це основні моменти, які насторожують.