Соціальні мережі: реальні загрози віртуального світу

Политика

Що  таке соціальна мережа сьогодні відомо практично всім, хто хоч якимось чином вважає себе частиною сучасного суспільства із доступом – постійним чи не дуже – до мережі інтернет. Але. здається, що в Україні, на відміну від західних держав, поки що недооцінюють наскільки впливовою може бути дана структура не тільки у спектрі “зайшов, поклацав фотки, написав коментар „ти дурак” і вийшов”, але й в політичному аспекті, виховному та й взагалі соціальному.Так що ж таке соціальна мережа? 

По суті соціальна мережа – це віртуальне об’єднання людей, де обмінюються певною інформацією, що в широкому сенсі є характеристикою самого поняття „інтернет”. Причини її існування очевидні: сьогодні люди проводять величезну кількість часу за комп’ютером і звикли обмінюватися інформацією одне із одним, насамперед у електронному вигляді, адже це, як мінімум, економить час.

Однак, якщо раніше інтернет був зорієнтований переважно на те, щоб через нього можна було дістати певну інформацію, переслати документи по пошті і т.д, то тепер постав новий аспект — життя у віртуальному світі через такі сайти, як Вконтакте.ру, Facebook.com, Formspring.me і багато інших. З’явившись буквально років 5-6 тому, ці сайти охопили всіх, насамперед молодь, а згодом і представників старшого покоління. Люди стали проводити там величезну частину свого часу, спілкуючись, завантажуючи і розглядаючи фотографії чи відео і т.д.

Події на цих сайтах стали настільки важливими для кожного, що навіть зустрівшись в житті, всі обговорюють події віртуального, а не справжнього життя, що, як мінімум, виглядає дивно, адже, коли цих сайтів не було, не виникало таких „трагічних” проблем, як проблема, „а чого він не відповів на мій коментар під фоткою” чи „а чого вона не прочитала моє повідомлення” або найстрашніший варіант „ видалила/видалив із друзів» і тому подібне. Без перебільшення соціальна мережа стала вагомим елементом буденного життя.

Психологічний аспект соціальної мережі

Те, що соціальна мережа дійсно поглинула багатьох з нас це факт, але виникає логічне запитання: чому? Причин знову ж таки багато і вони стосуються не тільки економії часу, а насамперед таких психологічних механізмів, які стосуються відповідальності, самовпевненості та самозахисту.

Із психологічної точки зору інтернет сприймається людиною, чимось на рівні натовпу. А в натовпі, як відомо, обличчя і індивідуальність зникає, а із нею і відповідальність. Не даремно закон жорсткіше карає тих, хто бере участь у груповому злочині. Коли ж ми потрапляємо в інтернет ми, як і в натовпі, ніби-то зникаємо, відчуваємо себе анонімними та недоторканними, із легкістю можемо “качати” піратську продукцію, хоча, якщо задуматися, це те саме, що украсти річ у магазині, але ж в житті ми такого не зробимо – ну принаймні переважна більшість із нас.

В мережі ми можемо легко написати будь-яку образу. Ми можемо принизити людину. Можемо влаштувати скандал, який затягне всіх, хто в цей час опинився на злощасному сайті і т.д. Нас по суті не цікавить навіть те, що ми цей скандал влаштуємо під своєю сторінкою Вконтакті  чи просто в звичайному чаті і всі будуть знати, хто ми, адже це віртуальний світ і те, що там відбувається — там і залишається, а якщо ми зустрінемо людину,  яку ми образили під фоткою/в форумі/будь-де, в житті – якщо взагалі її зустрінемо — то ми просто включимо кнопку „мороз” і обійдемо стороною. І знову ж таки – ніякої відповідальності.

Але відсутність відповідальності не єдина причина. Сьогодні — особливо це стосується молоді — сторінка Вконтакті, Facebook чи деінде сприймається чимось на кшталт свого другого Я. Але тільки на відміну від життя, цю віртуальну особистість можна редагувати за мить, чим підвищити свою самовпевненість: покращити світлину в фотошопі, написати драматичні цитати „Страдая, я развлекаюсь”, зробити декілька альбомів „Моя любовь”, створити статус „вокруг одни дебилы», послати всім кому треба і не треба „привет!))))))как дела?))))”, намалювати графіті із купою сердечків та цьомиків, підняти свій рейтинг до 100000 і написати я „VIP- чіка” або „Мажорчик с района” і відчувати себе найкрутішим із всіх. Останнім писком моди інтернет-покоління стали відеозвернення по  типу „Вы все лохи, а я такая популярная, и даже не пробуйте добавляться ко мне в друзья” .

Звичайно, зрозуміло, що така поведінка в інтернеті притаманна переважно молодому поколінню. І це змушує замислиттися над тим, як це вплине на майбутнє його представників, і його психологічний стан, адже, як правило, більшість із тих „VIP-чік” і „Мажорчиків із району”, коли виходить із інтернету, виявляються, так би мовити, „сірими мишками”, яких ніхто не любить і не помічає, а їхня сторінка на сайті виявляється своєрідним „самозахистом” перед високою загальною конкуренцією, яку диктує суспільство. Цілком зрозуміло, що сказати в очі образливе слово, збрехати і т.д., особливо тому, кого ти психологічно сприймаєш як кращого за себе  — набагато важче, ніж це написати в електронному вигляді і натиснути кнопку „вийти”.

На Заході залежність від соціальних мереж останнім часом досягла апогею: згідно із опитуванням проведеним у Сполученому Королівстві, із 2,300 респондентів віком від 11 до 18 років, 45% заявили, що у віртуальному світі вони  почуваються щасливішими, ніж в житті, переважно через причини вказані вище та страх перед живим спілкуванням — очі в очі, адже в такому разі тобі недоступна функція все виправити, як це можна зробити за кілька секунд в інтернеті.

Така ситуація не на жарт схвилювала західних психіатрів, адже це перш за все означає, що діти виростають із таким світосприйняттям, яке не зможе адекватно адаптуватися до реального життя, що означає, що вони не зможуть ефективно вирішувати нагальні проблеми, вдаватися до серйозних і головне правильних рішень і т.д. Годі і казати, що дитинство та період статевого дозрівання формує людину на всю решту її життя. І якщо дитина проводить його в віртуальному світі, формуючи, по суті, саме в ньому свою особистість та відчуваючи себе щасливішим саме там, то ні до чого хорошого це згодом не призведе, окрім суттєвого послаблення західного суспільства. До того ж слід не забувати, що питання відсутності відповідальності у масі, хиткої самовпевненості та спроби самозахисту через створення фальшивого образу, рано чи пізно може призвести до побудови соціуму схильного до авторитаризму та жорстокості.

Соціальні мережі в Україні

Звичайно, ситуація із соціальними мережами в Україні не настільки гостра, як в тій же Великобританії, перш за все тому, що в нашій країні у людей значно менший доступ до інтернету, через що вони автоматично стають менш залежними від віртуального світу. Але із поступово кількість відвідувачів сайтів соціальних мереж зростає, а згідно із рейтингом найпопулярнішою мережею є Вконтакте.ру.

Але вже сьогодні важливо враховувати те, наскільки потужним є вплив цих сайтів на психологію людини, перш за все, що стосується молоді, але не тільки. У дорослих в інтернеті також спрацьовують аналогічні психологічні механізми: що може бути простіше, ніж зайти на який-небудь сайт і написати будь-яку найгрубішу образу, але із політичним, націоналістичним чи іншим контекстом — все одно ж ніхто не покарає за це, навіть якщо ви пишете дійсно від свого імені. І такий підхід має масовий характер, що не може не позначитися на соціумі в цілому: рівень агресії зростає, ризик заворушень підвищується, конфлікти в суспільстві нарощуються і т.д.

Але відчуття того, що можна уникнути відповідальності при цьому підвищити свою самооцінку та одночасно самозахиститися перед реальністю, назвавши когось в чаті „гнилим кацапом/ляхом/хохлом/жидом”,  перемагає в головах багатьох громадян. Не дарма в інтернеті існує безліч націоналістичних сайтів і ми бачимо до чого існування таких сайтів призводить,мзокрема, у сусідній Росії. І це не можна залишати без уваги, особливо в такій мультикультурній державі, як Україна, як і те, яким буде виховний вплив соціальних мереж на молодь. Ситуацією слід зайнятися поки не стало занадто пізно. Людей слід привчати до відповідальності – будь-то реальний чи віртуальний світ – і пропонувати їм реальну альтернативу того, як підвищувати свою самооцінку у звичайному спілкуванні. Третього не дано.

PS. Молодий єгиптянин назвав свою новонароджену доньку Фейсбук на честь соціальної мережі Facebook, повідомила компанія CNN з посиланням на видання «Аль-Ахрам». Давши дівчинці незвичайне ім’я, Джамал Ібрагім висловив вдячність мережевому ресурсу, який зіграв важливу роль у справі організації масових протестів у Єгипті.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *